УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРНА МОВА НА БУКОВИНІ В КІНЦІ ХІХ – НА ПОЧАТКУ ХХ СТ. Джерела і соціокультурні чинники розвитку. Частина 2

У другій частині монографії «Українська літературна мова на Буковині в кінці ХІХ-на початку ХХ ст.» (перша частина «Українська літературна мова на Буковині в кінці ХІХ-на початку ХХ ст.» Частина 1: Матеріали до словника» вийшла у Чернівцях 2000 р.) подано аналіз суспільно-політичних чинників функціонування української мови в кінці ХІХ-на початку ХХ ст. та їх впливу на її розвиток у галицько-буковинському середовищі. Головну увагу приділено Буковині та буковинським джерелам української літературної мови кінця ХІХ-початку ХХ ст. – періодичним виданням, творам красного письменства, епістолярію, підручникам, словникам тощо. Мову цих текстових джерел досліджено з погляду відображення в них явищ мовної інтерференції, характерних для західноукраїнського середовища названого періоду, проте зумовлених давніми традиціями розвитку української літературної мови – спільними як для східноукраїнських, так і для західноукраїнських теренів. Під новим кутом загальноукраїнських зв’язків досліджено лексику творів Ю. Федьковича, О. Кобилянської, О. Маковея, Т. Галіпа, І. Франка, П. Куліша, М. Старицького, Лесі Українки та багатьох інших українських письменників нового і новітнього періодів розвитку української літературної мови. Зіставлювальним тлом для дослідження особливостей західноукраїнського слововжитку, відображених у творах та листуванні буковинських письменниів, виступають також лексикографічні джерела («Лексикон словенороський» П. Беринди, «Словник української мови кінця XVI-першої половини XVІI ст.», «Малоруско-німецкий словар» Є. Желехівського та С. Недільського, «Словарь української мови» за редакцією Б. Грінченка, «Словар чужих слів» З. Кузелі і М. Чайковського, «Український стилістичний словник» І. Огієнка, «Російсько-український словник» Української Академії Наук за редакцією А. Кримського та С. Єфремова, одинадцятитомний «Словник української мови» та ін.). Дослідження такого роду виконане в українському мовознавстві вперше. Для мовознавців – науковців, викладачів, студентів, а також для широкого кола філологів й усіх тих, хто цікавиться проблемами історії української літературної мови, формування й нормування її лексичного фонду та міжмовними зв’язками.