Лавреаткою премії «Зустріч: Українсько-єврейська літературна премія» 2025 року стала Христина Семерин за антологію «Століття присутності. Єврейський світ в українській короткій прозі 1880-х–1930-х». Переможницю оголосили у межах 32-го фестивалю BookForum у Львові.

Як розповіла Христина Семерин «Громадському радіо» в інтерв’ю, антологія «починається з творчості Івана Франка, і я проговорюю і згадую якраз письменників його генерації. І ми рухаємося далі і доходимо вже до письменства початку ХХ століття. Людей, які писали в модерністській естетиці. І вже тут завершується антологія, наприклад, харківськими письменниками. Або, згадуючи творчість Олександра Копиленка. Тобто це така досить об’ємна вибірка текстів і письменників, і це різноманіття літературного процесу, через яке проглядається різноманіття роботи, способи роботи з темою відображення євреїв, зображення єврейського світу в українській літературі».

Христина Семерин — дослідниця культури, літературознавиця, незалежна журналістка, ґендерна експертка. Членкиня Української асоціяції юдаїки й Незалежної медія-профспілки України.

Гостьова дослідниця в Авґсбурзькому університеті в Німеччині, Центрі східних досліджень у Польщі, Індіанському університеті в Блумінґтоні, Фордгемському університеті та Північно-Західному університеті (США). Читала запрошені лекції в університетах і бібліотеках США, Польщі, Ізраїлю, Литви та Німеччини. Х. Семерин працювала експертом у House of Europe (2025), Українському інституті книги (з 2020 року) та Українському культурному фонді (2021–2022).

«Цього року перед журі стояло складне завдання, бо у фіналі премії опинилися твори дуже різних жанрів: оригінальна сучасна проза, переклади, врешті, антологія. Це — непорівнянні величини, кожна з яких важлива у свій спосіб. Тож вибір саме цієї антології як переможця був, можливо, певним компромісом — що аж ніяк не применшує вартості самої праці. Це — не лише літературний, а культурологічний проєкт, який показує українську класичну літературу з малознаного нам боку, з боку відкритості до єврейської культури та щирого інтересу до неї. А ще дає нам у руки важливий аргумент, коли у черговий раз прозвучать звинувачення української культури у якійсь її “питомій антисемітськості” Тож ця книжка — не лише важливий просвітницький проєкт, але й у певному сенсі відновлення історичної справедливості», — зазначив під час церемонії вручення премії голова журі Остап Сливинський.

Премія «Зустріч: Українсько-єврейська літературна премія» заснована фундацією «Українсько-єврейська зустріч» за підтримки ГО «Форум видавців». Її присуджують за року за найкращий твір, що сприяє українсько-єврейському порозумінню, допомагаючи зміцнити позиції України як багатоетнічного суспільства, почергово в двох категоріях: художня література та література нонфікшн.

У короткому списку у категорії художньої літератури також були книжки:

Соня Капинус, «Білі Кролики» (Київ: Видавничий дім «ОРЛАНДО», 2024);

Мія Марченко, Катерина Пекур, «Діти вогненного часу» (Харків: Readberry, 2024);

Їцхок Лейбуш Перец, «Хасидське» (Київ: Дух і Літера, 2024);

Елі Шехтман, «Ґойрл. Кільця на душі» (Львів: Видавництво «Апріорі», 2023).

Журі 2025 року:

Остап Сливинський — голова журі, поет, перекладач, есеїст, викладач Українського католицького університету;

Марія Генкіна — директорка літературного напряму Razom Literature, ініціаторка Razom Book Club (США);

Володимир Єшкілєв — прозаїк, публіцист, автор романів «Каїн», «Ситуація “нуль”», «Андрогін».

Як повідомлялося, уперше премію присудили 2020 року в категорії художньої літератури Василеві Махну за роман «Вічний календар». У 2021 лавреатом став твір «Антиімперський вибір: постання українсько-єврейської ідентичності» Йоханана Петровського-Штерна, у 2022 році премію не присуджували у зв’язку з російсько-українською війною. 2023 року лавреаткою стала Софія Андрухович із романом «Амадока», 2024 — Юрій Скіра за книжку «Солід. Взуттєва фабрика життя».

Інф. chytomo.com